Реовазографія – метод дослідження, який відображає стан загального регіонарного кровотоку в досліджуваному органі, оснований на регістрації коливань опору живої тканини організму перемінному току високої частоти, реєстрація пульсових коливань судин.


Режим роботи:

  • КТ/МРТ: 09:00-16:00
  • Рентген: 09:00-15:00
  • Інші відділення: 09:00-16:00
  • У вихідні дні - за домовленістю

Адреса:

  • вул. Бульварно-Кудрявська,27,
    Київ, 01601, Україна
  • Чеховський провулок, 7, 
    Київ, 01601, Україна

Реовазографія – метод дослідження, який відображає стан загального регіонарного кровотоку в досліджуваному органі, оснований на регістрації коливань опору живої тканини організму перемінному току високої частоти, реєстрація пульсових коливань судин. Реовазографія застосовується як контроль ефективності лікування, так і з діагностичною метою.

Що дозволяє методика

Оцінити і дати характеристику:

  • артеріального кровонаповнення;
  • стану тонусу артеріальних судин;
  • венозного відтоку.

Захворювання, при яких використовується дана методика:

  • варикозна хвороба;
  • тромбоз;
  • хр. венозна недостатність;
  • діабетична ангіопатія;
  • облітеруючий атеросклероз і ендартеріїт;
  • синдром Рейно;
  • периферична вегетативна недостатність.

Аналіз реограми

  1. Аналіз, оснований на трактуванні зовнішньої форми реографічної хвилі, що називається візуальним аналізом.
  2. Аналіз з використанням спеціальних цифрових розрахунків.

Візуальний аналіз

1. При візуальному аналізі виділяють крайні точки хвилі: початок, вершину і закінчення. Ділянка кривої від початку до вершини називається висхідною частиною або анакрота, від вершини до кігця хвилі – нисхідною або катакротою. У здорових людей вершина гостра або злегка заокруглена, висхідні частина більш крута, а нисхідна похила. На нисхідній частині відмічається одна рідше дві додаткових хвилі і відповідно інцизури.

При патології судинної системи форма реографічної хвилі у всіх її відділах набуває значних змін, змінюється конфігурація і кут нахилу висхідної і (або) нисхідної частини, форма і місце знаходження вершини.

Наприклад: при підвищенні тонусу судинної стінки додаткова хвиля на нисхідній частині зміщується до вершини, а вираженість інцизури зменшується. При зниженні тонусу відбувається навпаки – різке збільшення вираженості додаткової хвилі і зміщення її до ізолінії.

Цифровий аналіз

Цифровий аналіз дозволяє уточнити характер змін, виявлених візуально, і виявити ряд інших особливостей про стан судинного русла.

  1. Реографічний індекс (РІ) визначає відносну величину пульсового кровонаповнення. Існує пряма залежність між рівнем пульсового кровонаповнення і амплітудою реохвилі. Ця величина залежить від ЧСС, ударного об’єму крові, АТ і тонусу судинних стінок.
  2. Час висхідної частини реографічної хвилі – відображає період повного розкриття судини і дає чітку інформацію про стан судинної стінки. Визначається від початку хвилі до істинної вершини.
  3. Час висхідної частини реографічної хвилі розділяють на дві складові: час швидкого кровонаповнення, фактор, який залежить від серцевої діяльності і час повільного кровонаповнення його величина в більшій мірі обувмлена тонічними властивостями судинної стінки. В нормі ці два показника приблизно рівні між собою. При підвищеному тонусі і зниженій еластичності стінки визначається зміна цього співвідношення в сторону збільшення часу повільного кровонаповнення.
  4. Співвідношення тривалості висхідної частини хвилі до тривалості всієї хвилі – цей показник дає додаткові дані про тонус судинної стінки.
  5. Дикротичний індекс (ДКІ) – відношення величини амплітуди реографічної хвилі на рівні інцизури до максимальної амплітуди, переважно відображає тонус артеріол.
  6. Діастолічний індекс (ДІ) – відношення величини амплітуди на рівні дикротичного зубця (додаткова хвиля) до максимальної амплітуди реографічної хвилі, відображає переважно стан відтоку крові із артерій у вени і тонус вен.
  7. Коефіцієнт асиметрії (КА).

Захворювання, при яких проводиться РВГ

Больовий попереково-крижовий синдром

При РВГ порушення кровопостачання і судинного тонусу, зокрема зумовлені вегетативними порушеннями при рефлекторних синдромах вертеброгенного походження.

Склероз Менкеберга

Відмічається спастичний або атонічний тип кривої РВГ, порушується венозний кровотік, який визначається по тривалості катакротичної фази реограми, вираженості і кількості додаткових хвиль і їх відстань від вершини реограми. При різних трофічних змінах спостерігається зниження реографічного індекса (відношення висоти основного зубця до висоти калібровочного імпульса тока в мм).

Синдром Рейно

Відмічаються вазоспастичні реакції (в основному патологічні зміни проходять зі сторони судин малого діаметру).