Опубликован: 01.05.2018
Новые аспекты диагностики синовита коленного сустава у больных ревматоидным артритом

За матеріалами статті у журналі:

Вісник ортопедії, травматології та протезування – 2012. – № 2. – С. 57-59

Ревматоїдний артрит (РА) – хронічне системне захворювання сполучної тканини з неспецифічними запальними ураженнями суглобів по типу симетричного прогресуючого ерозивно-деструктивного поліартриту (переважно колінних суглобів), що поширене серед 0,6–1,5% дорослого населення, що має виражені ускладнення у вигляді тяжких деформацій та призводить до інвалідності хворих.

Слід зауважити, що діагностика саме на ранніх етапах розвитку синовіту –запалення синовіальної (внутрішньої) оболонки колінного суглоба (КС), як початкової стадії РА, залишається й досі достатньо проблематичною.

Тобто, подальше всебічне вивчення та дослідження даної патології є вкрай важливим та актуальним і потребує впровадження нових інформативних способів діагностики для обрання найбільш ефективної тактики лікування. Донині для діагностики синовіту КС при РА застосовували біохімічні, імунологічні, рентгенологічні, термографічні, сонографічні, артрографічні, артроскопічні, магнітно-резонансно-томографічні

дослідження тощо. Але зазначені методи потребують спеціальних умов і застосування складної вартісної апаратури, що обмежує їх повсякденне застосування.

Дотепер у доступній літературі немає відомостей про застосування експрес-методу електропунктурної діагностики Р. Фолля (ЕПДФ) у діагностиці синовіту КС у хворих на РА, проте що метод дає змогу суттєво доповнити існуючий комплекс обстежень та одержати нові діагностичні дані, а саме:

  • кількісно визначити наявність та ступінь вираженості (інтенсивність) запального процесу у вигляді стадій за Р. Фоллем безпосередньо у синовіальній оболонці КС, а також оцінити ії стан у динаміці (до та після лікування).

Метод неінвазійний (без порушення покрову шкіри), не потребує використання складної вартісної апаратури, не призводить до можливих ускладнень під час обстеження.

 Застосування ЕПДФ дозволяє найбільш широко вивчати та моніторувати перебіг синовіту колінного суглоба у хворих на РА для обрання найбільш ефективної тактики та прогнозування результатів ортопедичного лікування.

Задачі дослідження – кількісно визначити наявність та ступінь вираженості запального процесу по стадіях за Р. Фоллем у біологічно активній точці (БАТ) внутрішніх (синовіальних) оболонок  КС.

За методом ЕПДФ було обстежено 20 хворих на РА віком 18–68 років.

Результати вимірювань на БАТ синовіальної оболонки КС аналізували згідно розроблених кількісних значень (чисельних критеріїв) показників вимірів, які реєструються в Умовних Одиницях (УО) та відповідають варіанту норми або тим чи іншим стадіям запалення.

Нормотонічний показник для середнього віку становить 50–65 УО. Для дітей та осіб похилого віку даний показник відповідно збільшується або зменшується на 10 УО.

Враховуючи запальний характер РА, визначали тільки стадії запалення Р. Фолля за ступенем інтенсивності:

  • І підгостру стадію запалення (ПСЗ) – 66–75 УО;
  • ІІгострий запальний процес локальний (ГЗПл) – 76–85 УО;
  • ІІІгострий запальний процес тотальний (ГЗПт) – 86–100 УО.

За результатами досліджень, на БАТ синовіальних оболонок КС І стадію запалення – ПСЗ було визначено у 9 (45%) праворуч та у 12 (60%) ліворуч. ІІ стадію запалення – ГЗПл встановлено відповідно в 11 (55%) праворуч та у 8 (40%) хворих ліворуч.

Комп’ютерні графічні відображення визначених І-ІІ стадійзапалення – ПСЗ і ГЗПл

Комп’ютерні графічні відображення визначених І-ІІ стадій  запалення – ПСЗ і ГЗПл 

І стадія запалення – ПСЗ праворуч у хв. К., 1989 р. н.
Діагноз: Ревматоїдний артрит
II стадія, III фаза, активність I

 ІІ стадія запалення – ГЗПл ліворуч у хв. С., 1979 р. н. Діагноз: Ревматоїдний артрит II стадія, III фаза, активність IIІІ стадія запалення – ГЗПл ліворуч у хв. С., 1979 р. н. Діагноз: Ревматоїдний артрит II стадія, III фаза, активність II

ІІ стадія запалення – ГЗПл ліворуч у хв. С., 1979 р. н.
Діагноз: Ревматоїдний артрит
II стадія, III фаза, активність II

За даними дослідження, в усіх обстежених хворих (100%) на БАТ синовіальних оболонок КС встановлено запальний характер патологічного процесу за Р. Фоллем, а саме, стадії ПСЗ і ГЗПл.

ГЗПт не було визначено у жодного з хворих.

Одержані дані, а саме, визначення ступеня вираженості запального процесу за стадіями Р.Фолля повністю підтверджує та відображує ступінь активності неспецифічного запального процесу при данійій патології.

Крім того, виявлення різної інтенсивності запального процесу – І і ІІ стадій запального процесу – ПСЗ і ГЗПл при синовіті колінного суглоба у хворих на РА дає змогу більш об’єктивної оцінки стану синовіальних оболонок у хворих на РА та прогнозувати результати ортопедичного лікування.

Таким чином, можливість постійного моніторування стану синовіальних оболонок КС при застосуванні методу ЕПДФ дає змогу для проведення ранньої діагностики синовіту КС як початкової стадії РА.


Другие материалы