Опубликован: 01.05.2018
Метод электропунктурной диагностики Р. Фолля и опыт его применения в ортопедо-травматологической практике

За матеріалами статті у журналі:

Вісник ортопедії, травматології та протезування – 2013. – № 1-2. –  С. 73-77

У 2001 році з метою підвищення ефективності та удосконалення комплексу діагностичних заходів з одержанням принципово нових діагностичних даних вперше при захворюваннях та ушкодженнях опорно-рухового апарату метод електропунктурної діагностики Р.Фолля (ЕПДФ) було запроваджено у науково-практичну діяльність ДУ “Інститут травматології та ортопедії  Національної академії медичних наук України”.

З того часу й донині ЕПДФ застосовується як іноваційний експрес-метод дослідження у хворих з остеохондрозом хребта, адгезивним капсулітом та ушкодженнями ротаторної манжети плеча, менісків та хрестоподібної зв’язки, ревматоїдним артритом, анкілозивним спондилітом, наслідками травм верхньої кінцівки, дисплазії кульшових суглобів тощо.     

При обстеженні хворих із патологією опорно-рухового апарату за допомогою методу ЕПДФ ми досліджували стан наступних органо-тканинних утворень: шийного та попереково-крижового відділів хребта, периартикулярних структур суглобів верхніх та нижніх кінцівок, синовіальних оболонок суглобів, сполучної тканини, вегетативної нервової системи (ВНС), печінки та жовчного міхура, ендокринної, імунної, аутоімунної систем організму та ін.

На основі методу ЕПДФ було розроблено відповідні до різної ортопедичної патології індивідуальні схеми обстеження хворих з урахуванням етіологічних та патогенетичних факторів (причини розвитку та проявів патології).

Застосування ЕПДФ як високочутливої та високоспецифічної кількісної експрес-методики дало змогу суттєво доповнити комплекс широко запроваджених діагностичних заходів, а саме кількісно та неінвазійно (без порушення покрову шкіри) та протягом всього декількох хвилин:

  • визначати наявність, характер (запальний або дегенеративний) та ступінь вираженості (інтенсивність проявів) патологічних змін (ІІІ стадії за Р.Фоллем) у досліджуваних органо-тканинних утвореннях (органах і системах) хворого;
  • водночас комплексно досліджувати стан організму хворого в цілому та визначити зв’язок локальних осередків ортопедичної патології та різних органо-тканинних утворень;
  • оцінити ефективність проведеного лікування за розробленими з метою його об’єктивізації кількісними критеріями.

Електропунктурою є поверхнева дія електричного струму на біологічно-активні точки (БАТ) за допомогою точкового олівцеподібного електроду з латунним покриттям під прямим кутом до шкіри без порушення ії покрову. Метод не потребує використання складної вартісної апаратури, не призводить до можливих ускладнень під час обстеження.

ЕПДФ проводиться шляхом вимірювань електропровідності або електричного опору шкіри в БАТ (місця входу нервів у шкіру зі змінами електричних потенціалів і підвищеною больовою чутливістю) відповідних каналів (провідників, які розташовуються навколо судин, м’язів, нервових сплетень, спинного і головного мозку та йдуть до відповідних внутрішніх органів).

ЕПДФ полягає у функціональному взаємозв’язку між БАТ та пов’язаними з ними органо-тканинними утвореннями через зазначені канали. Кожне з цих утворень має власний електричний (енергетичний) потенціал, який обумовлюється складними біохімічними та біофізичними процесами, що виникають на субклітинному, клітинному та органному рівнях. Цей потенціал створює енергію, яка циркулює по зазначених каналах та складає електропровідність вимірюваних БАТ.

Основою електропунктури є феномен підвищеної електропровідності БАТ, стан яких змінюється в залежності від стану пов’язаних з ними відповідних органо-тканинних утворень.

БАТ розташовано на шкірі дистальних та проксимальних фаланг пальців, п’ясткових, зап’ястних та плеснових областях верхніх та нижніх кінцівок праворуч та ліворуч (симетрично), де використовуються анатомічні орієнтири – місця переходу голівки фаланги у тіло або переходу тіла фаланги в основу, тобто згідно відповідних певних анатомічних орієнтирів.

При надмірній функції органо-тканинного утворення електропровідність БАТ підвищується, що свідчить про наявність запального процесу, а при недостатній функції електропровідність БАТ знижується, що свідчить про наявність дегенеративного процесу в даній структурі.

Р.Фоллем було розроблено кількісні значення (чисельні критерії) показників вимірів БАТ, що реєструються в УО від 0 до 100 Умовних Одиниць.

Стадії запалення Р.Фолля:

І – підгостра  стадія запалення (ПСЗ) – 66-75 УО;

ІІ гострий запальний процес локальний (ГЗПл) (обмеженої частини органо-тканинного утворення ) – 76-85 УО;

ІІІгострий запальний процес тотальний (ГЗПт) (всього органо-тканинного утворення)86-100 УО.

Стадії дегенерації Р.Фолля:

І – початкова стадія дегенерації (ПСД) – 49-36 УО;

ІІ – прогресуючий дегенеративний процес (ПДП)– 35-26 УО;

ІІІ виражений дегенеративний процес з розвитком грубої деструкції тканини та можливістю виникнення неопластичних процесів (ВДП)     25-0 УО.  

Нормотонічне (нормофізіологічне) значення показників виміру для всіх органо-тканинних утворень, крім гіпоталамусу, складає 50-65 УО. Значення всіх показників виміру для дітей віку вище, а для осіб похилого віку – нижче на 10 УО від зазначених вище.

Важливо зауважити, що у абсолютної більшості обстежених було визначено саме запальний характер патологічного процесу, що повністю співпадало з клінічними проявами, основним з яких є наявність больового синдрому різної інтенсивності.

Дослідження проводяться праворуч і ліворуч симетрично у положенні хворого сидячи при обов’язковому виконанні певних вимог ЕПДФ для одержання правильних результатів вимірювання показників БАТ

Для пацієнта:

  • перед обстеженням не можна: проходити фізіотерапевтичні процедури, палити, вживати будь-які медикаменти, енерготоніки, міцні чай та каву;
  • не надівати натільний синтетичний одяг;
  • зняти металеві прикраси, годинник, протези, що знімаються;
  • не проходити обстеження в присутності третіх осіб, у пригніченому психо-емоційному стані, при гострих респіраторних захворюваннях, підвищеній температурі, місячних, після фізичних вправ;
  • підтримувати гігієну кистей і стоп.

Таким чином, наш власний досвід застосування методу ЕПДФ (обстежено майже 2500 хворих) з одержанням принципово нових даних при захворюваннях опорно-рухового апарату підтверджує доцільність та перспективність його широкого використання з метою підвищення ефективності комплексу діагностичних заходів у хворих ортопедо-травматологічного профілю.


Другие материалы