Відкрите звернення працівників Інституту травматології та ортопедії Національної академії медичних наук України

У 2002 році Кабінетом Міністрів України було прийняте рішення про необхідність створення за участю держави і приватних інвесторів Державного науково-виробничого комплексу заготівлі і зберігання аутологічної крові та її компонентів у формі закритого акціонерного товариства.

У вказаному рішенні було зазначено, що початкова ініціатива про утворення центру крові, у вигляді пропозицій, була зі сторони Академії медичних наук України та Міністерства охорони здоров’я України.

Для вказаних цілей, рішенням КМУ для розміщення центру крові було визначене приміщеннях Наукового центру радіаційної медицини по просп. Перемоги, 119 і 121.

02.08.2002 року АМНУ погодила створення Науково-виробничого комплексу і запропонувала додатково передати до статутного фонду з боку державного співзасновника право на користування адміністративним корпусом Інституту ортопедії і травматології АМН України по вул. Воровського, 27.

15.10.2002 року Міністерство охорони здоров’я України не заперечувало щодо створенням Науково-виробничого комплексу та визначення недержавним співзасновником ЗАТ Товариство з обмеженою відповідальністю «БіоМедТранс» з 49 % акцій.

21.01.2003 року Фонд державного майна України створив закрите акціонерне товариство «Державний науково-виробничий комплекс заготівлі і збереження аутологічної крові та її компонентів», скорочена назва ЗАТ «Банк крові», а АМНУ видала наказ про передачу Інститутом травматології та ортопедії у користування безоплатно терміном на 10 років ЗАТ «Банк крові» приміщення клінічного корпусу площею 758 м², що за адресою: м. Київ, вул. Воровського, 27.

Адміністративного корпусу Інституту, переданий в користування являється архітектурним пам’ятником національного значення (Постанова Ради Міністрів УРСР від 06.09.1979 № 442) і перебуває під охороною держави (охоронний номер пам’ятника № 889).

Після передачі в користування адміністративного корпусу, починаючи з 2003 року і до сьогоднішнього часу, працівники та керівництво Інституту, неодноразово ставали свідками того, що ЗАТ «Банк крові» жодної медичної програми не впроваджує, за напрямом охорони здоров’я та крові не працює, створює перешкоди для нормальної діяльності всіх підрозділів Інституту, порушує санітарно-епідеміологічні норми, а приміщення передає в користування стороннім організаціям.

Так як передана будівля є пам’яткою архітектури з особливим статусом, то перебуває під охороною держави, однак ЗАТ «Банк крові» систематично порушує законодавство України про охорону культурної спадщини, а пам’ятка архітектури знаходиться в незадовільному стані та потребує ремонтних і реставраційних робіт.

Про дані факти порушень керівництво Інститут неодноразово інформувало Міністерство культури України та Управління по охороні культурної спадщини, реакції ніякої не було.

Приблизно в липні 2015 року перед входом в будівлю пам’ятки архітектури, по вул. Бульварно-Кудрявській (Воровського), 27 в м. Києві з’явилася вивіска «Почесне консульство Республіки Сьєрра-Леоне в Україні» та прапор даної африканської держави. До Довідника Міністерства закордонних справ України «Дипломатичний корпус» за липень 2015 року внесена інформація про офіційне розташування Почесного консульства Республіки Сьєрра-Леоне в Україні по вул. Бульварно-Кудрявській, 27 в м. Києві.

Інститутом направлено запит до Управління по охороні культурної спадщини для встановлення правомірності таких дій.

У 2013 році закінчився 10-ти річний термін на який НАМНУ передала приміщення Інституту, однак керівництво «Банку крові» категорично відмовилось звільняти приміщення та до теперішнього часу займає його.

З даного приводу курівництво  Інституту травматології та ортопедії НАМН України» звернулося до НАМНУ та Фонду державного майна, оскільки вказана площа вкрай необхідна для нормального функціонування медично-наукового закладу.

В січні 2013 року Фонд державного майна України надіслав лист, в якому повідомив НАМНУ про те, що термін використання приміщення Інститут закінчився та ЗАТ «Банк крові» повинно узгодити питання про повернення державного майна.

В листопаді 2013 року Фондом державного майна України було інформовано  ДУ «Інститут травматології та ортопедії НАМН України», що державний внесок в статутний фонд ЗАТ «Банк крові» становив 3 576 000 гривень, що дорівнювало 51 % акцій, вартість яких визначалася з умов передачі права користування об’єктами нерухомості строком на 10 років. Починаючи з 2013 року ЗАТ «Банк крові» безоплатно користується державним майном Фонду державного майна України та разом з тим, виконавчий орган ЗАТ «Банк крові» ухиляється від повернення відповідним установам НАМНУ державного майна. ЗАТ «Банк крові» вживає заходів, спрямованих на безпідставне безоплатне користування державним майном.

Таким чином починаючи з 2013 року, ЗАТ «Банк крові», з умовою зростання цін на оренду приміщень, мало би виплати державі за користування державним приміщенням Інституту загальною площею 758 кв.м. досить значну суму: 11 місяців 2013 року (середня вартість оренди в центрі 130 грн./кв.м./міс) – 1 182 480 грн. , 12 місяців 2014 року (середня вартість оренди в центрі 150 грн./кв.м./міс) – 1 364 400 грн., 10 місяців 2015 року (середня вартість оренди 180 грн./кв.м./міс) – 1 364 400 грн., що разом складає 3 911 380 грн. 

Так держава, через неправомірні дії виконавчого органу ЗАТ «Банк крові», фактично зробила подвійний внесок до статутного фонду ЗАТ «Банк крові», яке змінивши організаційно-правову форму отримало назву ПрАТ «Банк крові».

ЗАПИТАННЯ: Що БАНК КРОВІ робить на території медичної установи? Чому безкоштовно користується державним майном? Чому незважаючи на неодноразові скарги та звернення держава не може зупинити таке безчинство? Чому органи виконавчої влади залишають порушення законодавства без встановлених санкцій? Чому Кабінет Міністрів України допускає такі рішення? – Постановою Кабінету міністрів України від 12 травня 2015 року № 271 «Про проведення прозорої та конкурентної приватизації у 2015 році» фактично дозволено ПрАТ «Банк крові», не впровадивши жодних заходів по програмі розвитку донорства крові та її компонентів, пробувши тринадцять років на ринку України, отримати фактичне право безстрокового користування клінічним корпусом (невід’ємною частиною Інституту), пам’яткою заснування та становлення Інституту травматології та ортопедії НАМН України.

Крім зазначено хочемо викласти позицію трудового колективу Інституту, який взагалі не може зрозуміти, як частину Інституту, його історичну цінність могли передати в користування організації, яка постійно створює перешкоди на території медичного закладу, розміщує орендаторів, не дбає про зовнішній вигляд та схоронність пам’ятки архітектури.

Щодо історичного минулого адміністративного корпусу: він являє собою «Особняк інженера шляхів сполучень, статського радника барона Рудольфа Васильовича Штейнгеля» та являється пам’яткою архітектури національного значення України кінця ХІХ початку ХХ століття (охоронний номер 889) Постанова Ради Міністрів УРСР від 06.09.1979 № 442 (пам¢ятка архітектури та містобудування). Саме з цієї будівлі у 1901 році професором медицини університету св. Володимира, завідувачем кафедрою неврології та психіатрії Михайлом Микитовичем Лапинським – одним із засновників київської неврологічної школи, вперше створив лікувальний заклад –  фізіотерапевтичний санаторій з водолікуванням, світлолікуванням та електротерапією. В подальшому протягом усього 20 ст. в садибі розміщувалися різні лікувальні заклади: з 1924 р. – Всеукраїнський державний дитячий ортопедичний інститут з пологовим відділенням, 1926 р. IV радянський санаторій, з 1927 р. психоневрологічний інститут, в роки Другої світової війни – шпиталь; після війни – санаторій, а з 1952 р. функціонує Київський науково-дослідний інститут ортопедії.

З 1980 року по 1991 роки Інститутом травматології та ортопедії  проведені реставраційні роботи пам’ятки, на які затрачені значні матеріальні кошти і 100 м. сусального золота.

За час перебування ПрАТ «Банку крові» в адміністративному корпусі Інституту, не  було зроблено абсолютно нічого для покращення стану архітектурної пам’ятки, будівля потребує ремонтних та реставраційних робіт.

Адміністрація Інституту неодноразово зверталася до правоохоронних органів, органів державної виконавчої влади, Національної академії медичних наук, Фонду державного майна України, народних депутатів України, щодо повернення Інституту адміністративного корпусу, оскільки створене ПрАТ «Банк крові» вже не повинно займати приміщення (пройшло більше ніж встановлені 10 років), використовує його не за статутними цілями,  однак позитивного результату отримано не було.

Інститут травматології та ортопедії НАМН України являється стратегічним об’єктом, так як в разі масових заворушень в м. Києві завжди перебуває на чергуванні та оперативно надає допомогу хворим.

Найактуальнішим на сьогоднішній день є питання розширення можливостей Інституту у зв’язку з збільшенням кількості профільних хворих, які постраждали в наслідок АТО на сході держави. Інститут вже пролікував більше 1000 таких осіб, та щодня їх стає все більше. Стратегічний медично-науковий заклад висловлює стурбованість та хоче донести до держави наступну інформацію:
для роботи Інституту вкрай необхідні додаткові приміщення!

МИ ПРОСИМО:

1)     Повернути адміністративний корпус, який буде працювати за призначенням, для розміщення керівництва Інституту, конференс-зали та бібліотеки для наукових працівників, за рахунок чого буде звільнено другий поверх головного корпусу стаціонару та збільшена кількість койко-місць для лікування та реабілітації хворих.

2)     Виділити державні кошти для добудови 2-гої частини поліклінічного корпусу, для закінчення робіт необхідні кошти в розмірі приблизно 2,5 мільйони гривень.

3)     Виділити кошти для забезпечення Інституту наркозним обладнанням, операційними столами, електронно-оптичними перетворювачами, сучасним лабораторним обладнанням.

Вчена рада ДУ «Інститут травматології та ортопедії НАМН України»: