Пікет 16 вересня 2015 р. проти незаконного використання архітектурної пам’ятки національного значення
У середу, 16 вересня, с 13 до 14 години співробітники Інституту травматології та ортопедії НАМНУ перекриють вулицю Воровського на знак протесту проти того, що частину приміщень лікарні використовує приватна фірма.
Ця вимушена акція влаштовується через те, що внаслідок зловживання службовим становищем, вчиненого генеральним директором Приватного акціонерного товариства «Державний науково-виробничий комплекс заготівлі і збереження аутологічної крові та її компонентів «Банк крові», ЄДРПОУ 32557330 (у статутному фонді якого державна частка перевищує 50 відсотків) Магітовим Анатолієм Семеновичем, всупереч інтересам служби та державним і громадським інтересам, відбувається незаконне використання державного майна, з порушенням законодавства України про охорону культурної спадщини, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам Державної установи «Інститут травматології та ортопедії НАМН України», громаді та державі в цілому.
Так, Кабінет Міністрів України Постановою № 354-р від 01.07.2002 року підтримав пропозицію АМН і МОЗ України про утворення за участю держави і приватних інвесторів Державного науково-виробничого комплексу заготівлі і зберігання аутологічної крові та її компонентів у формі закритого акціонерного товариства з розміщенням його у приміщеннях Наукового центру радіаційної медицини по просп. Перемоги, 119 і 121.
02.08.2002 року АМНУ в листі Фонду державного майна України за № 1-06/1161 погодила створення Науково-виробничого комплексу і запропонувала додатково передати до статутного фонду з боку державного співзасновника право на користування адміністративним корпусом Інституту ортопедії і травматології АМН по вул. Воровського, 27.
21.01.2003 року Фонд державного майна наказом № 84 створив закрите акціонерне товариство «Банк крові», а АМНУ видала наказ № 16 від 07.02.2003 року про передачу Інститутом травматології та ортопедії у користування безоплатно терміном на 10 років ЗАТ «Банк крові» прибудови до приміщення клінічного корпусу площею 758 м², що за адресою: м. Київ, вул. Воровського, 27 і створення відповідних комісій для приймання-передачі.
06.08.2003 року комісія Інституту травматології та ортопедії АМНУ і генеральний директор ЗАТ «Банк крові» підписали акт про передачу права користування державним нерухомим майном терміном на 10 років без права відчуження і три додатки щодо умов користування будівлею, технічного стану конструкцій і опису матеріальних цінностей. Також укладений договір про оплату ЗАТ «Банк крові» комунальних послуг і відшкодування податку на землю.
В акті прийому-передачі права користування державним нерухомим майном було зазначено, що відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини» ЗАТ «Банк крові» несе повну відповідальність за рухоме та нерухоме майно, що належить до вищезазначеної будівлі та зобов’язаний додержуватись законодавства України, а саме:
– не відчужувати державне майно та не передавати вищезазначену будівлю або її частину у власність чи користування, володіння, оренду чи управління третім особам;
– утримувати у належному санітарному, протипожежному та технічному стані;
– утримувати територію упорядженою.
Передана двоповерхова будівля являється архітектурним пам’ятником національного значення (Постанова Ради Міністрів УРСР від 06.09.1979 № 442) і перебуває під охороною держави (охоронний номер пам’ятника № 889), знаходиться на балансі ДУ «Інститут травматології та ортопедії НАМН України», інвентарний № 10310018 за адресою м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська (Воровського), 27 та обліковується як «Основні засоби» на рахунку 103 (Будинки та споруди) під назвою «Корпус клінічний з конференцзалою».
Згідно статуту «Банк крові», затвердженого Установчими зборами засновників товариства, протокол № 1 від 04.07.2003 року, метою його діяльності є поєднання економічних, матеріальних, трудових та фінансових ресурсів Засновників для ведення господарської діяльності, спрямованої на одержання прибутку і забезпечення потреб закладів охорони здоров’я та населення України продуктами плазми крові шляхом утворення, з використанням прогресивних технологій і сучасного устаткування, банку аутологічної (власної) крові та фабрики крові.
Однак у зв’язку з рішенням про передачу приміщення, нові користувачі нехтують історичним минулим будівлі, використовуючи її не за призначенням та в порушення статутної мети створення «Банку крові». Останні замість розміщення, як планувалось у 2003 році, донорського відділення, розміщують орендарів, діяльність яких ніяк не пов’язана з медициною. Крім того на сьогоднішній час будівля пам’ятки архітектури знаходиться в незадовільному стані та потребує ремонтних і реставраційних робіт.
По факту, на сьогоднішній день відбувається безкоштовне використання державного майна, без планованого створення донорського відділення та отримання прибутків в обхід інтересам держави.
Відповідно до листа вих. 35 від 30 березня 2015 року, підписаного генеральним директором ПрАТ «Банк крові» Магітовим А.С., вказане товариство не мало змоги займатися своєю статутною діяльністю із збереження та переробки крові з 2003 року по теперішній час, у зв’язку з «перешкодами зі сторони владних інституцій злочинної влади Януковича».
Як на нас, вказане твердження є абсурдним та таким, що не відповідає дійсності, так як ПрАТ «Банк крові» замість статутної діяльності, займався передачею в користування, виділених Фондом державного майна, приміщень організаціям та особам та це відбувалося постійно, в тому числі і до перебування при владі В.Ф. Януковича. Крім того ПрАТ «Банк крові» створював перешкоди для нормальної діяльності всіх підрозділів Інституту, встановлював паркан, який порушував санітарно-епідеміологічну обстановку та накопичував значні суми заборгованості по оплаті комунальних платежів та відшкодуванню податку на землю.
На сьогоднішній день серед орендарів ПрАТ «Банк крові» за адресою: 01054, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська (Воровського), 27, у вищезазначеній пам’ятці архітектури розміщене Почесне консульство Республіки Сьєрра-Леоне в Україні, про що внесена інформація до Довідника Міністерства закордонних справ України «Дипломатичний корпус» за липень 2015 року.
Відповідно до ст. 18 Закону України «Про охорону культурної спадщини» об’єкти культурної спадщини, що є пам’ятками (за винятком пам’яток, відчуження або передача яких обмежується законодавчими актами України) можуть бути відчужені, а також передані власником або уповноваженим ним органом у володіння, користування чи управління іншій юридичній або фізичній особі за наявності погодження відповідного органу охорони культурної спадщини.
Пам’ятка національного значення, що перебуває у державній чи комунальній власності і потребує спеціального режиму охорони, може надаватися у користування за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини.
Особі, яка набула права володіння, користування чи управління пам’яткою, за винятком наймача державної або комунальної квартири (будинку), забороняється передавати цю пам’ятку у володіння, користування чи управління іншій особі без погодження відповідного органу охорони культурної спадщини.
Відповідно до ст. 10 Закону України “Про підприємництво” № 698-ХІІ від 07.02.91, підприємець зобов’язаний не завдавати шкоди навколишньому
середовищу, не порушувати прав та інтересів громадян, підприємств,
установ, організацій і держави, що охороняються законом.
Зазначені факти прямо вказують на те, що внаслідок зловживання службовим становищем, вчиненого Магітовим А.С. всупереч інтересів служби, державним та громадським інтересам заподіяно істотну шкоду у вигляді порушення встановленого порядку користування пам’яткою культурної спадщини, нехтуванням обов’язковим для всіх осіб законом щодо охорони культурної спадщини.
Відповідно до ст. 364 Кримінального кодексу України (Зловживання владою або службовим становищем): «Зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб»
Примітка. 1. Службовими особами у статтях 364, 368, 368-2, 369 цього Кодексу є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.
Для цілей статей 364, 368, 368-2, 369 цього Кодексу до державних та комунальних підприємств прирівнюються юридичні особи, у статутному фонді яких відповідно державна чи комунальна частка перевищує 50 відсотків або становить величину, що забезпечує державі чи територіальній громаді право вирішального впливу на господарську діяльність такого підприємства.
Окрім зазначеного, просимо Вас звернути увагу на наступні факти: нормативно-правовий акт прийнятий Кабінетом міністрів України, а саме Постанова Кабінету міністрів України від 12 травня 2015 року № 271 «Про проведення прозорої та конкурентної приватизації у 2015 році» фактично дозволив ПрАТ «Банк крові», не впровадивши жодних заходів по програмі розвитку донорства крові та її компонентів, пробувши тринадцять років на ринку України, отримати фактичне право ВЛАСНОСТІ на історичну цінність, клінічний корпус (невід’ємну частину Інституту), пам’ятку заснування та становлення Інституту травматології та ортопедії НАМН України.
Враховуючи вищевикладене, просимо громадськість приєднатися до визволення з “рейдерських лап” будівлі лікувального корпусу ДУ «Інститут травматології та ортопедії НАМН України», як невід’ємної його частини.