Use of Electropuncture Diagnostics by R.Foll in Patients Suffering from Sacrolumbar Spine Osteochondrosis with Neuro-compression

За матеріалами статті у журналі:
Вісник ортопедії, травматології та протезування – 2017. – № 3. – С. 13-18

Остеохондроз хребта (ОХ) – найбільш тяжка форма дегенеративно-дистрофічного ураження хребта, в основі якого полягає дегенерація міжхребцевого диска. Згодом можливе приєднання дегенерації та інших тканин хребтово-рухового сегменту: зв’язкового апарату, міжхребцевих суглобів, тіл суміжних хребців.

Клінічні прояви ОХ виражені у вигляді порушень статики та біомеханіки хребта спільно із рефлекторно-тонічними, вегетативно-судинними, нейродистрофічними та компресійними корінцевими синдромами. Виникнення дегенеративних змін по типу ОХ є лише першою фазою розвитку захворювання, згодом може настати друга фаза формування клінічних проявів.

Остеохондроз попереково-крижового відділу хребта (ПКВХ) посідає провідне місце серед захворювань нервової системи, а спільно із остеохондрозом шийного відділу хребта й серед всіх хронічних захворювань нервової системи.

Дискогенні нейрокомпресійні синдроми у ПКВХ складають до 70 % структури всіх неврологічних захворювань. На зазначені синдроми припадає приблизно 72 % днів тимчасової непрацездатності в амбулаторно-поліклінічній мережі та до 48 % – у неврологічних стаціонарах. Прямі та непрямі економічні втрати суспільства, пов’язані з проблемою діагностики та лікування дискогенних нейрокомпресійних синдромів ПКВХ, й визначають соціальну значимість цієї воїстину величезної проблеми людства.
Одною з клінічних форм остеохондрозу ПКВХ є нейрокомпресійний больовий корінцевий синдром. Механізми радикулярної компресії складні та включають декілька ланок, які можуть розвиватися самостійно або інтегруватися, що означає обтяжуючий перебіг патологічного процесу.

На думку групи авторів, не єдиним компресійним моментом є диск-радикулярний конфлікт. Тиск міжхребцевого диску на спинномозковий корінець може відігравати роль пускового моменту для подальшого розвитку порушення мікроциркуляції в корінці, появи аутоімунних реакцій, обумовлених антигенними властивостями тканини диску, розвитку асептичного (негнійного) запалення, і як результат, порушення функції одного або кількох корінців.

До нашого часу у доступній літературі немає відомостей про застосування експрес-методу електропунктурної діагностики Р.Фолля (ЕПДФ) у хворих на остеохондроз ПКВХ з нейрокомпресійним больовим синдромом, проте, що метод ЕПДФ дає змогу:
за короткий термін часу (за декілька хвилин) кількісно визначити наявність, характер та ступінь інтенсивністі патологічних змін (ІІІ стадії Р.Фолля) – запалення або дегенерації у досліджуваній БАТ безпосередньо периартикулярних структур (ПС) ПКВХ, а також об’єктивно оцінити ефективність лікувальних заходів, досліджуючи стан ПС ПКВХ у динаміці (до та після лікування).

Метод неінвазійний (без порушення покрову шкіри), не потребує використання складної вартісної апаратури, не призводить до можливих ускладнень під час обстеження.

Метод ЕПДФ при даній патології застосовується з метою доповнення та підвищення ефективності діагностики у хворих на остеохондроз ПКВХ із нейрокомпресійним больовим синдромом.

За методом ЕПДФ було обстежено 60 хворих на остеохондроз ПКВХ з нейрокомпресійним больовим синдромом віком 23-83 роки.
Автором методики Р.Фоллем було розроблено кількісні значення (чисельні критерії) показників вимірів БАТ (біологічно активних точок), які реєструються від 0 до 100 в Умовних Одиницях (УО) та відповідають варіанту норми або І-ІІІ стадіям запалення або дегенерації. Нормотонічний показник для осіб середнього віку становить 50-65 УО. Для дітей до 16 років та осіб похилого віку після 65 років даний показник відповідно збільшується або зменшується на 10 УО.

Стадії запалення Р.Фолля:

• І – підгостра стадія запалення (ПСЗ) – 66-75 УО;
• ІІ – гострий запальний процес локальний (ГЗПл) – 76-85 УО;
• ІІІ – гострий запальний процес тотальний (ГЗПт) – 86-100 УО.

Стадії дегенерації Р.Фолля:

• І – початкова стадія дегенерації – 49-36 УО;
• ІІ – прогресуючий дегенеративний процес – 35-26 УО;
• ІІІ – виражений дегенеративний процес – 25-0 УО.

ЕПДФ-дослідження є неінвазійними (без порушення покрову шкіри), застосовується вертикальна техніка вимірювання в БАТ за допомогою точкового електроду з латунним покриттям під прямим кутом до шкіри. Дослідження проводили праворуч і ліворуч симетрично у положенні хворого сидячи при обов’язковому виконанні певних вимог ЕПДФ. Вимірювали показники у БАТ ПС ПКВХ – V(11), розташовану у центрі западини зовнішньої поверхні п’яткової кістки.

За одержаними даними обстеження 60 пацієнтів та одержаними результатами понад 120 симетричних вимірювань показників у БАТ ПС ПКВХ у хворих на остеохондроз ПКВХ із нейрокомпресійним больовим синдромом з урахуванням максимальних значень з боку найбільшого ураження (праворуч або ліворуч).

Визначено І – підгостру стадію запалення (ПСЗ) у 4 (6, 7 %), ІІ – гострий запальний процес локальний (ГЗПл) у 26 (43, 3 %) та ІІІ – гострий запальний процес тотальний (ГЗПт) – у 30 (50 %) хворих.

З огляду на зазначене, очевидно, що у всіх обстежених хворих визначено виключно запальний характер патологічного процесу (асептичний) різної стадійності та інтенсивності (І-ІІІ) за Р.Фоллем у ПС ПКВХ, причому у 43, 3 % з них встановлено ІІ стадію запального процесу (ГЗПл), а у 50 % – найбільш виражену ІІІ стадію запалення (ГЗПт).

Слід відмітити, що всі хворі з визначеними ІІ та ІІІ стадіями запалення Р.Фолля мали скарги на виражений біль високої інтенсивності в ділянці ПКВХ.

Оскільки остеохондроз хребта є дегенеративно-дистрофічним захворюванням, може виникнути питання, чому за методом ЕПДФ не реєструються дегенеративні прояви у ПС ПКВХ, а тількі запальні? З цього приводу необхідно пояснити, що за методом ЕПДФ ймовірний дегенеративний процес можливо зареєструвати, якщо водночас із ним у будь-якому досліджуваному органо-тканинному утворенні (анатомічному органі), зокрема, у ПС ПКВХ немає навіть незначних запальних змін як більш активних, що завжди супроводжуються больовим синдромом різної інтенсивності.

У зв’язку із викладеним вище, наявність запального процесу у ПС ПКВХ стала об’єктивним підґрунтям для рекомендації до призначення протизапальної неспецифічної терапії з метою поліпшення ефективності лікувальних заходів.

Комп’ютерні графічні відображення визначених І-ІІІ стадій запалення Р.Фолля

І стадія запалення – ПСЗ у хв. С., № і.х. 536920
Діагноз: остеохондроз ПКВХ з нейрокомпресійним больовим синдромом.

ІІ стадія запалення – ГЗПл у хв. Д., № і.х. 538833
Діагноз: остеохондроз ПКВХ з нейрокомпресійним больовим синдромом.

ІІІ стадія запалення – ГЗПт у хв. Г., № і.х. 539116
Діагноз: остеохондроз ПКВХ з нейрокомпресійним больовим синдромом.

Виходячи із зазначеного вище, за допомогою експрес-методу ЕПДФ у пацієнтів з остеохондрозом ПКВХ та нейрокомпресійним больовим синдромом було одержано новітні дані, що дало змогу підвищити (інформативно доповнити) ефективність загальновідомих діагностичних заходів.

Тобто, було визначено запальний характер патологічного процесу різного ступеня інтенсивності по І-ІІІ стадіях Р.Фолля у БАТ ПС ПКВХ у всіх обстежених хворих, причому у 50 % з них встановлено найбільш інтенсивну ІІІ стадію запалення – ГЗПт.

Встановлення І-ІІІ стадій запалення у досліджуваних структурах стало об’єктивним підґрунтям для призначення протизапальної неспецифічної терапії з метою поліпшення ефективності лікувальних заходів.