Обґрунтування медико-технічних, якісних та кількісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі: деззасоби

Орієнтовний початок проведення процедури закупівлі – березень 2023

Обґрунтування медико-технічних, якісних та кількісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі

НАЗВА ПРЕДМЕТА ЗАКУПІВЛІ ІЗ ЗАЗНАЧЕННЯМ КОДУ ЗА ЄДИНИМ ЗАКУПІВЕЛЬНИМ СЛОВНИКОМ:

Фармацевтична продукція 

код за ДК 021:2015:   33631600-8 Антисептичні та дезінфекційні засоби.

Державна установа «Інститут травматології та ортопедії НАМН України» з метою запровадження ефективної системи аналізу та контролю за використанням коштів державного бюджету, виділених на впровадження та реалізацію нового механізму фінансового забезпечення надання третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги та беручи за основу потребу згідно протоколів лікування та дезінфекції, а також враховуючи залишки на аптечному складі антисептичних  засобів, надходжень у вигляді благодійної допомоги та потреб відділень запланувала у 2023 році придбати антисептичну та дезінфекційну продукцію для забезпечення в основному «специфічної» категорії пацієнтів Установи, а це рани утворені в нестерильних умовах (кульові, осколкові, вторинні (камінь, скло, цегла), нетабельні (шарикові, стрілоподібні), мінно-вибухові, які потребують довготривалого лікування не тільки ортопедо-травматичних та/або травматичних патологій, а й супутніх ускладнень.

Для виконання зазначених завдань/функцій Замовник повинен, зокрема, забезпечити себе необхідними дезінфікуючими засобами з метою утикнення ускладнень, , що можуть знадобитися у процесі виконання таких функцій.

Недивлячись на розвиток і досягнення сучасної медицини інфекційні хвороби залишаються вагомою проблемою людства. СНІД, туберкульоз, парантеральні вірусні гепатити – далеко неповній перелік інфекцій, що мають тенденцію до зростання захворюваності. І сьогодні існує реальна загроза завезення і розповсюдження особливо-небезпечних інфекцій. В силу існування цілого ряду факторів постійно повідомляється про збільшення кількості внутрішньолікарняних хвороб.

Беззаперечним є твердження про важливість дезінфекційних заходів для забезпечення протиепідемічного режиму в лікарняних закладах. Адже дійсно, виникають ситуації, коли єдиним можливим бар’єром на шляху інфекції стає знищення її збудника на об’єктах зовнішнього середовища – дезінфекція.

«Дезінфекція - знищення збудників, переносників інфекційних хвороб шляхом застосування хімічних або фізичних факторів» (Постанова Кабінету Міністрів України від 24.04.1999р. №696 "Про затвердження Правил санітарної охорони території України").

Дезінефекційні заходи, що проводяться в лікувально-профілактичних закладах включають в себе профілактичну і вогнищеву дезінфекцію.

При виникненні в ЛПУ випадків інфекційних захворювань чи небезпечного в епідеміологічному відношенні носійства збудників цих хвороб необхідне проведення вогнищевої (поточної і заключної) дезінфекції. Вона проводиться з метою попередження розповсюдження інфекції поза межі вогнища. Вибір дезінфекційного засобу та режиму його застосування обумовлюється видом і властивостями збудника захворювання.

Профілактична дезінфекція – це комплекс дезінфекційних заходів, що проводяться за відсутності інфекційних захворювань, ціль її проведення – попередження виникнення і розповсюдження інфекцій. Вона здійснюється щоденно і включає знезараження різноманітних об’єктів лікарняного середовища (вироби медичного призначення, поверхні приміщень, предмети обстановки, медичні прилади і апаратура, тощо); антисептичну обробку шкіри рук медичного персоналу та операційного і ін’єкційного поля пацієнтів; знезараження медичних відходів, тощо.

Профілактична дезінфекція є невід’ємною обов’язковою частиною генерального прибирання в ЛПУ. Генеральне прибирання в відділеннях проводиться планово по графіку, затвердженому керівником медичного закладу. Кратність проведення генеральних прибирань визначається у залежності від призначення приміщення та у відповідності до вимог діючих нормативних документів.

При дезінфекції знищуються в основному патогенні чи умовно-патогенні мікроорганізми. Цим дезінфекція відрізняється від стерилізації, при якій знищуються всі види мікроорганізмів і їх спори. Дезінфекцію проводять двома основними методами: фізичними та хімічними.

Фізичні методи знезаражування проводять за допомогою механічних, термічних та променевих засобів.

Механічні методи знезаражування забезпечують видалення, але не знищення мікроорганізмів. Таке знезаражування включає чистку, протирання, миття, прання, вибивання, витрушування, підмітання, фільтрацію, провітрювання та вентиляцію приміщень. При цьому з приміщення і предметів видаляють пил, бруд, різні жирові та білкові забруднення, а разом з ними значну, інколи до 99%, кількість мікроорганізмів.

Термічні методи знезаражування грунтуються на застосуванні високих та низьких температур - використання гарячого повітря, гарячої води, водної пари, кип'ятіння, пастеризації, спалювання, обпалювання, прожарювання, заморожування та висушування.

Найширше застосування в практиці лікувальних закладів знайшли хімічні методи дезінфекції. Хімічні речовини можуть мати різну дію на мікроорганізми: бактерицидну – знищувати бактерії, бактеріостатичну — пригнічувати їх життєдіяльність, спороцидну - здатність вбивати спори, віруліцидну – знищення вірусів, фунгіцидну - здатність вбивати гриби. Сила дії різних хімічних речовин на мікроорганізми також неоднакова. Серед мікробів є дуже стійкі форми, які не піддаються відразу дії дезинфікуючого засобу, інша мікрофлора при таких самих умовах гине відразу. Процес знищення мікробів під час дезінфекції відбувається поступово і залежить від багатьох факторів.

Одним із обов’язкових етапів створення дезінфекційних засобів є їх дослідження специфічних (тобто протимікробних) властивостей, визначення ефективних режимів застосування. Саме ці режими регламентуються Інструкціями чи Методичними вказівками по застосуванню конкретних дезінфекційних засобів. Сурове дотримання режимів (концентрація, температура робочих розчинів, час експозиційної витримки) є визначальними для проведення якісної дезінфекції.

Тисячі хімічних сполук виявляють біоцидну активність. Та для практичного застосування в цілях дезінфекції підходять буквально десятки. Багато біоцидних засобів навіть не допускаються у виробництво, або припиняється їх використання із-за низької антимікробної активності чи високої токсичності, небезпеки забруднення навколишнього середовища.

В Україні на сьогодні в «Державному реєстрі дезінфекційних засобів» вже зареєстровано понад 500 дезінфектантів та антисептиків. І все ж аналіз показує, що перелік активно-діючих речовин, використаних у рецептурі всього цього переліку – залишається досить обмеженим.

Останнім часом при створенні і виробництві дезінфектантів основна увага приділяється розробці багатокомпонентних рецептур, у яких діючі речовини поєднані в оптимальних співвідношеннях, мають широкий спектр антимікробної активності, що забезпечує знищення збудників вірусних та бактеріальних (включаючи вегетативні та спорові форми) інфекцій. Введення у рецептуру дезінфектантів нових модифікованих складових синергічно посилюють антимікробну активність засобів та поліпшують їх миючі властивості, запах, і при цьому не спричиняють руйнування конструктивних матеріалів об’єктів, які обробляються. В антисептики для обробки рук медичного персоналу обов’язково додаються речовини, що захищають шкіру у разі їх довготривалого використання.

Введення в медичну практику все нових складних технологій з використанням високоточного чутливого обладнання і інструментів вимагають застосування більш ефективних спеціальних хімічних рецептур, що не викликають негативних реакцій з матеріалами медичних виробів навіть при багатогодинному контакті.

Вибираючи засіб для дезінфекції в тому чи іншому лікувальному закладі, відділенні, і навіть палаті, обов’язково враховують специфіку роботи установи, персоналу, технічні можливості (в т.ч. стан вентеляційного обладнання), забезпеченість апаратурою, засобами індивідуального захисту, режим роботи, розглядають властивості дезінфектантів і антисептиків.

В залежності від активно-діючої речовини, деззасоби поділяються на декілька основних груп, що вміщують: галогени, перекисні сполуки, альдегіди, сполуки з гуанідіновою структурою, спирти, феноли, кислоти, поверхнево-активні речовини до яких відносяться і четвертинні амонієві сполуки (ЧАС) та третинні алкілалкіламіни...

Завантажити файл для детального перегляду інформації >>>