Георгій Васильович ГАЙКО – лікар, вчений, керівник і організатор ортопедо-травматологічної служби в Україні

Георгій Васильович ГАЙКО – лікар, вчений, керівник і організатор ортопедо-травматологічної служби в Україні

gajjko-g-v-webДиректору ДУ «Інститут травматології та ортопедії НАМН України», Заслуженому діячеві науки і техніки України, лауреату Державної премії України в галузі науки і техніки, академіку НАМН України, доктору медичних наук, професору Георгію Васильовичу Гайку виповнюється 80 років від дня народження та 56 років практичної, науково-педагогічної і громадської трудової діяльності.
Г.В. Гайко народився 21 грудня 1936 року в с. Волока Вижницького району Чернівецької області в родині селян. Закінчив Чернівецький медичний інститут.
У 1964 р. вступив до аспірантури Київського ІТО, успішно захистив (1968) кандидатську дисертацію на тему «Хірургічне лікування порушення опірності кінцівки з деформацією проксимального кінця стегнової кістки після поліомієліту». Значну роль у науковому та організаційному становленні Георгія Васильовича відіграли провідні травматологи-ортопеди професори І.П. Алексєєнко, А.Х. Озеров, М.О. Воробйов, І.Г. Талько, І.В. Шумада, О.О. Корж, широко відомі не лише в нашій країні, а й поза її межами. Це було покоління вчених, які втілювали найкращі риси науковців свого часу – відданість улюбленій справі, доброзичливість, професійну етику та високу моральність. У 1984 р. захистив докторську дисертацію з однієї з найскладніших проблем – ускладнень та наслідків гематогенного остеомієліту у дітей та підлітків. У подальшому Георгій Васильович працював на посадах старшого наукового співробітника, завідувача клініки кістково-гнійної хірургії та клініки захворювань суглобів у дітей і підлітків, ученого секретаря інституту, заступника директора з наукової роботи (1983–1989 рр.). А в 1989 році Г. В. Гайко очолив інститут і став першим директором, обраним колективом завдяки особистим рисам характеру – організаторським здібностям, професіоналізму, високій працездатності, культурі спілкування, відданості своїй справі та доброзичливості.
Багатогранні знання й наполегливість, уміння аналізувати і узагальнювати факти дозволили Георгію Васильовичу вирішувати широке коло наукових та практичних проблем : розробка методів стабільно-функціонального остеосинтезу, артропластики і ендопротезування великих суглобів; діагностика та лікування дегенеративно-дистрофічних, диспластичних уражень кісток та суглобів; остеомієліт, остеопороз, організація ортопедо-травматологічної служби в Україні тощо.
За 27-річний період на посаді директора інституту Георгій Васильович всебічно сприяв організації та відкриттю поліклініки (на 250 відвідувань) і нових клінік – спортивної і балетної травми, стопи і складного протезування, травматичних пошкоджень ОРА та проблем остеосинтезу, відділів реабілітації, функціональної діагностики, експериментальної медицини та клітинної терапії, нейроортопедії та проблем болю, лабораторії біомеханіки. Георгій Васильович охоплював великий обсяг громадської діяльності, продовжуючи її і дотепер: з 1999 р. – головний редактор фахового журналу «Вісник ортопедії, травматології та протезування», протягом 17 років був головним ортопедом-травматологом МОЗ України, 12 років президентом Української асоціації ортопедів-травматологів, а зараз є її почесним президентом. З високою відповідальністю ставився Георгій Васильович до проведення наукових конференцій та з’їздів ортопедів-травматологів України (XII-XVІІ), які зазвичай проходили на високому організаційному рівні і були важливою підсумковою подією у висвітленні досягнень у галузі ортопедії-травматології та впровадження новітніх розробок у практичну діяльність. Наукові досягнення Г. В. Гайка визнані за кордоном, він є національним делегатом Міжнародного товариства ортопедів-травматологів (SICOT), членом Американської академії ортопедів-хірургів (AАOS).
Не менш авторитетне вітчизняне визнання – член Вченої ради МОЗ України, голова Спеціалізованої вченої ради з захисту докторських дисертацій, член секції Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки, атестаційної комісії та наукової ради НАМН України, член редколегії 9 українських та двох зарубіжних наукових журналів, заступник голови земляцтва «Буковина» у м. Києві. На підставі досягнень Г. В. Гайка в науковій та громадській діяльності, вагомого внеску у розвиток лікувально-профілактичних заходів у галузі ортопедії-травматології його обрано в 2012 році академіком НАМН України.
Г. В. Гайко – автор понад 500 наукових праць, у тому числі 12 монографій, 13 довідників та посібників, 10 винаходів, 11 патентів на корисну модель, 18 раціоналізаторських пропозицій, 20 методичних рекомендацій та інформаційних листів. Під його керівництвом захищено 9 докторських і 14 кандидатських дисертацій.
За вагомий особистий внесок у розвиток охорони здоров’я та високий професіоналізм нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня, медаллю «20 років Незалежності України» Міжнародної Академії МАРТІС «Золота фортуна», Почесними грамотами Кабінету Міністрів, МОЗ, Президії ЦК профспілки України. – Георгій Васильович продовжує наполегливо працювати і зараз. Науково-дослідний інститут, очолюваний ним, є одним із провідних закладів в Україні. Свій знаменний ювілей професор Г. В. Гайко зустрічає у розквіті наукових пошуків як мудрий учитель, порадник і організатор вітчизняної ортопедо-травматологічної галузі.

Редагувати